І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Положення про порядок розроблення, моніторингу, періодичного перегляду та закриття освітньо-професійних програм у Мелітопольському фаховому коледжі культури і мистецтв (далі – Положення) розроблено як складова системи внутрішнього забезпечення якості освітнього процесу.

1.2. Положення визначає процедури розроблення, затвердження, моніторингу, періодичного перегляду, модернізації, і в разі потреби, закриття освітньо-професійних програм в Мелітопольському фаховому коледжі культури і мистецтв (далі – Коледж).

 1.3. Положення розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», «Про фахову передвищу освіту», Методичних рекомендацій щодо розроблення освітньо‐професійної програми фахової передвищої освіти; керується Указами Президента України, Постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки України, нормативно-правовими актами, виданими в межах їхньої компетенції іншими органами влади, Статутом Коледжу.

1.4. Освітньо-професійна програма використовується під час:

• реалізації освітньої діяльності в рамках ліцензованого рівня фахової передвищої
•  освіти в межах спеціальностей, а саме для розроблення навчального плану, робочих програм навчальних дисциплін, засобів діагностики якості вищої освіти, складання індивідуальних планів, програм практик тощо;
• атестації майбутніх фахівців;
• проведення внутрішнього оцінювання якості провадження освітньої діяльності за відповідною освітньо-професійною програмою;
• проведення зовнішнього оцінювання якості (акредитаційної експертизи)
• провадження освітньої діяльності за відповідною ОПП.

1.5. Мовою викладання й оцінювання за освітніми програмами є українська мова.

2. РОЗРОБЛЕННЯ, ЗАПРОВАДЖЕННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ

ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНИХ ПРОГРАМ

 2.1 Відповідно до Закону України «Про фахову передвищу освіту» Коледж має право розробляти та реалізовувати одну або декілька освітньо-професійних програм (ОПП) у межах ліцензованої спеціальності.

2.2. Основою для розроблення освітньо‐професійної програми є стандарт фахової передвищої освіти за відповідною спеціальністю (за наявності).

2.3. Обсяг освітньої програми становить для підготовки молодшого бакалавра – 120/180 кредитів (визначаються відповідними стандартами ФПО).

2.4. Необхідно уникати конфлікту назв ОПП: не використовувати повністю або частково назви інших галузей знань та спеціальностей (включно із застарілими назвами спеціальностей) характерних для них професій і професійних назв робіт, ключових спеціальних (фахових, предметних) компетентностей, назв інших освітніх програм.

 2.5.Враховуючи специфіку Коледжу, допускається створення одної освітньо-професійної програми з кількома індивідуальними освітніми траєкторіями.

2.6. Коледж може розробляти та запроваджувати освітньо-професійні програми для різних спеціалізацій з однаковим переліком обов'язкових освітніх компонентів.

2.7. Нову ОПП розробляють за ініціативи адміністрації Коледжу або голови випускової комісії.

2.8. Розроблення нової ОПП включає такі етапи:

2.8.1. формування робочої групи та призначення гаранта ОПП.

       Робочі групи формують окремо за кожною ОПП на період її розроблення, моніторингу, перегляду, проведення процедур зовнішнього оцінювання (ліцензування, акредитація), самооцінювання або інших необхідних процедур.

       Склад робочої групи у разі запровадження нової освітньої програми в рамках ліцензованого рівня фахової передвищої освіти в межах певної спеціальності затверджується наказом директора Коледжу за поданням голови випускової комісії.

       Одна й та ж сама особа може бути членом декількох робочих груп. З метою узгодження підходів щодо розроблення ОПП рекомендується до складу робочих груп включати голів випускових комісій.

        Очолює робочу групу її керівник – гарант освітньої програми, голова випускової комісії. Гарант освітньої програми може бути керівником лише однієї ОПП. До складу робочої групи можуть залучатись стейкхолдери. Дострокове припинення роботи й призначення нового гаранта ОПП здійснюється наказом директора Коледжу.

      Робоча група виконує такі завдання:

• обирає вид ОПП;
• визначає актуальність ОПП;
• формує профіль програми;
• визначає освітні компоненти;
• розробляє структурно-логічну схему опанування освітніх компонентів за відповідною ОПП з урахуванням рекомендацій завідувача навчальної частини;
• спільно із завідувачем навчальної частини забезпечує розробку навчальних планів та іншіх нормативних документів, що супроводжують процес підготовки здобувачів фахової передвищої освіти за відповідною ОПП з урахуванням рекомендацій стейкхолдерів та вимог педагогічної ради Коледжу;
• дає завдання випусковим та іншим комісіям Коледжу щодо розроблення навчально-методичного забезпечення ОПП;
• здійснює аналіз відповідності ОПП ліцензійним умовам;
• узагальнює пропозиції та формує рекомендації щодо вдосконалення ОПП;
• бере участь у моніторингу і періодичному перегляді ОПП;
• здійснює контроль за реалізацією ОПП педагогічними працівниками та ЦК Коледжу;
• спільно з адміністратором ЄДЕБО, головним інспектором з кадрів та завідувачем навчальної частини забезпечують актуальність внесеної інформації в ЄДЕБО та на веб-сайт Коледжу щодо кадрового та матеріально-технічного забезпечення ОПП.

     На запит робочої групи завідувач навчальної частини Коледжу зобов’язаний надати у визначений гарантом термін відомості, необхідні для розроблення ОПП. Координацію діяльності усіх робочих груп Коледжу здійснює директор.

 2.8.2. аналіз актуальності ОПП та оцінювання відповідності її ресурсів.

       Робоча група встановлює суспільну потребу ОПП, її потенціал шляхом консультацій із зацікавленими сторонами (здобувачами фахової передвищої освіти, випускниками Коледжу, роботодавцями тощо), з’ясовує виконання основних умов її запровадження, здійснює аналіз ринку освітніх послуг і можливості позиціонування на ньому ОПП, аналіз ринку праці, на який орієнтовано нову ОПП, можливості працевлаштування випускників.

      Робоча група на основі виконаного аналізу готує директору Коледжу обґрунтування щодо запровадження нової освітньо-професійної програми для подальшого розгляду на педагогічній раді Коледжу.

2.8.3. визначення профілю ОПП.

      Робоча група на основі зібраної інформації з урахуванням пропозицій потенційних роботодавців, випускників і здобувачів ФПО розробляє профіль освітньо-професійної програми - короткий документ в усталеній формі загальної інформації про освітню програму.

      При розробленні профілю ОПП основними завданнями робочої групи є:

• визначення мети освітньо-професійної програми;
• визначення основного фокусу та унікальності освітньо-професійної програми;
• визначення переліку компетентностей фахівця, які необхідно сформувати в процесі підготовки за ОПП на основі результатів аналізу, що має складатися з обов’язкових компетентностей відповідно до стандарту фахової передвищої освіти, що визначають унікальність/відмінність освітньої програми.
• визначення переліку запланованих результатів навчання: обов'язкових (відповідно до стандарту фахової передвищої освіти) та додаткових (відповідно до переліку визначених додаткових компетентностей).

 2.8.4 визначення освітнього змісту ОПП.

     На підставі програмних компетентностей і результатів навчання робоча група:

• передбачає мінімум 50 відсотків обсягу ОПП на набуття компетентностей та забезпечення результатів навчання за спеціальністю, визначених стандартом фахової передвищої освіти (якщо інше не передбачене стандартом освіти);
• не менше 10 відсотків загальної кількості кредитів ЄКТС ОПП фахової передвищої освіти передбачити для вільного вибору здобувачів освіти (здобувач ФПО має право обирати освітні компоненти самостійно, і такий вибір не обмежується ОПП, за якою проводять навчання);
• визначає форми атестації здобувачів фахової передвищої освіти за освітньо-професійною програмою відповідно до стандарту фахової передвищої освіти (за наявності);
• встановлює додаткові компетентності, результати навчання та форми атестації здобувачів освіти (у тому числі для забезпечення спеціалізації), на реалізацію яких спрямовують залишок кредитів ЄКТС (близько 40 відсотків обсягу ОПП), які забезпечуються освітніми компонентами (далі ОК);
• пов’язує визначені компетентності та результати навчання з ОК шляхом складання матриць зв’язку між ОК і компетентностями та ОК і результатами навчання в освітній програмі.

    Складання матриць надає можливість робочій групі виявити, які компетентності не охоплені повною мірою ОК, які результати навчання дублюються в різних ОК, а на цій підставі сформувати остаточний перелік ОК освітньо-професійної програми.

 2.8.5. обговорення освітньо-професійної програми.

      Розроблений робочою групою проєкт освітньо-професійної програми розглядається на засіданні випускової комісії, подається завідувачу навчальної частини для здійснення методичної експертизи. У разі її позитивного рішення оприлюднює на сайті Коледжу із зазначенням кінцевої дати громадського обговорення проєкту ОПП. Тривалість обговорення – не менше 30 календарних днів. У випадку виявлення недоліків у проєкті, він повертається робочій групі на доопрацювання. Після чого повторно подається завідувачу навчальної частини для повторної експертизи.

       У цей період робоча група організовує обговорення проєкту освітньо-професійної програми серед потенційних роботодавців, відповідної професійної спільноти, випускників, які здобули фахову передвищу освіту 3-5 років тому, отримує відповідні рецензії (відгуки, зауваження, підтримку, побажання тощо), документально підтверджує процес обговорення (наявність рецензій, відгуків, протоколів спільних зустрічей тощо). Усі документи щодо результатів обговорення ОПП (протоколів засідань) зберігаються на випусковій комісії.

       До обговорення проєкту освітньої програми залучаються також здобувачі фахової передвищої освіти через засідання органів студентського самоврядування, проведення фокус-груп тощо.

      Протягом 10 робочих днів по закінченні громадського обговорення на сайті Коледжу оприлюднюється зведена таблиця пропозицій та зауважень від стейкхолдерів до проєкту освітньої програми.

       Робоча група протягом 10 днів розглядає зауваження, пропозиції, рекомендації та вносить корективи в проєкт освітньо-професійної програми.

 2.8.6. затвердження освітньо-професійної програми.

      Усі нові освітні програми затверджуються наказом директора Коледжу та узгоджуються на засіданні педагогічної ради.

 2.8.7. розроблення навчального плану.

       На основі освітньо-професійної програми робоча група спільно із завідувачем равчальної частини складає навчальний план підготовки здобувачів відповідного рівня фахової передвищої освіти, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення навчальних дисциплін згідно з ОПП, форми проведення навчальних занять та їх обсяг у кредитах ЄКТС, графік освітнього процесу, форми підсумкового контролю з дотриманням вимог нормативно-правових документів.

     Розроблений проект навчального плану подається директору для перевірки. За результатами перевірки навчальний план може підлягати коригуванню.

 2.9. Структура ОПП.

      Освітньо‐професійна програма містить:

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
• зміст освітнього процесу здобувачів ФПО, визначений за весь період навчання;
• обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття ступеня ФПО;
• перелік освітніх компонентів і логічну послідовність їх виконання;
• вимоги професійних стандартів (за наявності);
• форми атестації здобувачів фахової передвищої освіти;
• вимоги до системи внутрішнього забезпечення якості ФПО;
• перелік компетентностей випускника (п. 1, 2 ст. 49, ЗУ «Про фахову ПО»).

      Перелік освітніх компонентів, що пропонується здобувачам освіти, має передбачати можливість вибору (не менше двох дисциплін).

      Під час розроблення ОПП освітнім компонентам встановлюють кредити ЄКТС та форми підсумкового контролю. Навчальні дисципліни і практики планують, як правило, в обсязі 3 і більше кредитів ЄКТС. Не рекомендовано встановлювати освітнім компонентам величини кредитів, що не є цілими числами.

    Під час визначення кількості освітніх компонентів у ОПП та їх обсягу необхідно також враховувати таке:

• обсяг ОПП визначається в кредитах ЄКТС і роках;
• обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин;
• навантаження одного навчального року за денною формою здобуття освіти становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС;
• оптимальна кількість освітніх компонентів на навчальний рік (обов’язкових і вибіркових з урахуванням практик) становить 16: відповідно до 8 на семестр;
• до переліку освітніх компонентів не входить екзаменаційна сесія;
• практична підготовка планується в тижнях із розрахунку орієнтовно один тиждень 1,5 кредита ЄКТС;
• кредити ЄКТС плануються на атестацію здобувачів фахової передвищої освіти.

      Коледж розподіляє освітні компоненти на обов’язкові та вибіркові, які в свою чергу поділяють на освітні компоненти, що формують загальні компетентності, та освітні компоненти, що формують спеціальні компетентності.

    Освітні компоненти, які входять до обов’язкових, позначають ОК 1, ОК 2, … (де ОК – обов’язковий компонент, а 1 – порядковий номер у переліку обов’язкових освітніх компонентів). Освітні компоненти, які входять до вибіркових (за вибором здобувача освіти), позначають ВК 1, ВК 2, …, (де ВК – вибірковий компонент, а 1 – порядковий номер у переліку вибіркових освітніх компонентів).

    Сума кредитів ЄКТС усіх освітніх компонентів ОПП з урахуванням атестації здобувачів освіти не може перевищувати обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття ступеня фахової передвищої освіти, визначеного стандартом фахової передвищої освіти відповідної спеціальності.

     Практична підготовка здобувачів фахової передвищої освіти є обов’язковою складовою ОПП, яка дає можливість набути практичні навички та спеціальні компетентності, необхідні для подальшої професійної діяльності.

      В ОПП практична підготовка здобувачів фахової передвищої освіти залежно від спеціальності (спеціалізації) може відображатися як навчальна, виробнича, переддипломна тощо.

     До переліку освітніх компонентів ОПП включають усі види практики, їх обсяг у кредитах ЄКТС та форми підсумкового контролю. У структурно‐логічній схемі ОПП відображають логічну послідовність виконання видів практики.

    Обсяг кредитів, що відводиться на різні види практичного навчання, не залежить від загальної кількості кредитів ОПП. Рекомендовано в ОПП зберігати частку кредитів ЄКТС з розрахунку один тиждень орієнтовно 1,5 кредита.

      Водночас сума кредитів ЄКТС усіх видів практичного навчання становить не менше, ніж 10 відсотків від обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття ступеня фахової передвищої освіти.

    Коледж у межах ліцензованої спеціальності може запроваджувати спеціалізації. Стандарти фахової передвищої освіти не встановлюють рекомендованих (орієнтовних) переліків можливих спеціалізацій, окрім випадків, передбачених законодавством.

     У разі відсутності переліку можливих спеціалізацій, встановлених/визначених законодавством, Коледж може визначити їх самостійно.

     Форму атестації здобувачів фахової передвищої освіти та вимоги до неї визначає стандарт освіти за конкретною спеціальністю. Атестація може здійснюватися за такими формами:

• публічний захист практичної кваліфікаційної роботи;
• кваліфікаційний іспит(ти).

     Стандарт може передбачати одну або дві обов’язкові форми атестації. При цьому Коледж під час формування ОПП може визначати додаткові форми атестації здобувачів фахової передвищої освіти, зокрема ті, що відображають специфіку конкретних спеціалізацій.

     У разі відсутності стандарту зі спеціальності Коледж може обрати одну або дві обов’язкові форми атестації.

     Під час розроблення ОПП фахової передвищої освіти її обсяг визначають для реалізації на основі повної загальної середньої освіти. Предмети профільної середньої освіти, за винятком тих, що інтегруються з відповідними освітніми компонентами (дисциплінами) ОПП, до неї не вносять.

    Особливості підготовки здобувачів фахової передвищої освіти на основі інших рівнів освіти враховують під час розробки навчальних планів для різних категорій вступників та форм здобуття освіти (одна ОПП – декілька навчальних планів, у тому числі окремо для заочної та інших форм здобуття освіти).

    Тривалість підготовки фахового молодшого бакалавра на основі базової середньої освіти не може перевищувати 4 навчальні роки, що забезпечується шляхом розрахунку оптимальної для профілю підготовки інтеграції освітніх компонентів і предметів освітньої програми профільної середньої.

     Для здобувачів освіти ІІІ‐ІV курсів та тих, що вступили на навчання на основі повної загальної середньої освіти, заняття з фізичного виховання є обов’язковими і можуть включатися до ОПП з виділенням кредитів ЄКТС або як позакредитний освітній компонент.

    Фізична культура шляхом проведення обовʹязкових занять у закладах ФПО здійснюється відповідно до навчальних програм, затверджених у встановленому порядку (п.4 ст. 26, ЗУ «Про фізичну культуру і спорт»).

     Вивчення обов’язкових дисциплін з безпеки життєдіяльності, охорони праці та цивільного захисту передбачено законодавством: ст. 18 ЗУ «Про охорону праці»; ст. 39, 41, Кодекс цивільного захисту України; п. 5, 19, 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях», а також п.2. нормативно‐правового акта з охорони праці НПАОПП 0.00‐ 4.12‐05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»; Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці у закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України (наказ МОН України від 18.04.2006 № 304).

    Введення вказаних дисциплін до ОПП є обов’язковим. Рекомендовано віднести їх до освітніх компонентів, що формують загальні компетентності.

   Обов’язковими складовими ОПП є матриці відповідності компетентностей /результатів навчання освітнім компонентам ОПП.

    У разі відсутності стандарту фахової передвищої освіти матрицю відповідності визначених ОПП результатів навчання та компетентностей розробляє Коледж.

2.10. Рішення про затвердження та оприлюднення ОПП у Коледжі приймає педагогічна рада. Затверджується рішення наказом директора.

2.11. Реалізацію освітньо-професійної програми здійснює група забезпечення спеціальності та гарант ОПП.

3. МОНІТОРИНГ, ПЕРІОДИЧНИЙ ПЕРЕГЛЯД ТА ОНОВЛЕННЯ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНИХ ПРОГРАМ

 3.1. Метою моніторингу та періодичного перегляду освітньо-професійних програм є підтвердження їхньої актуальності з урахуванням світових тенденцій розвитку відповідної галузі знань і попиту на ринку праці, підвищення якості та результативності організації освітнього процесу, задоволення потреб здобувачів фахової передвищої освіти та роботодавців.

 3.2 Моніторинг та періодичний перегляд освітньо-професійних програм відбувається за участі зацікавлених сторін (здобувачів освіти, роботодавців, педагогічних працівників, стейкхолдерів) і передбачає проведення відповідних процедур, пов’язаних зі збором і аналізом інформації щодо змістовності та організації освітнього процесу.

3.3. Моніторинг ОПП щорічно здійснюють випускові комісії, робочі групи з розроблення ОПП.

3.4. Випускові комісії проводять моніторинг якості змісту професійної підготовки фахівців за ОПП:

• оцінка якості структури та змістовного наповнення ОПП;
• оцінка ступеню досягення цілей та результатів навчання за ОПП;
• оцінка якості кадрового та матеріально-технічного забезпечення;
• оцінка наявності, якості й доступності навчально-методичного забезпечення, зокрема навчальних програм та рекомендацій/положення щодо проходження
• практики та написання курсових робіт;
• оцінка наявності, якості й доступності інформаційного забезпечення;
• аналіз контрольних заходів та критеріїв оцінювання за компонентами ОПП;
• дотримання принципів студентоорієнтованого навчання (вибір форми навчання, можливість формування індивідуальної освітньої траєкторії, навчання за індивідуальним графіком, участь у модернізації ОПП, доступність для  здобувачів освіти системи оцінювання);
• забезпечення підвищення кваліфікації та педагогічної майстерності викладачів;
• аналіз дотримання академічної доброчесності учасниками освітнього процесу за ОПП;
• оцінка якості ОПП стейкхолдерами.

 3.5. Група забезпечення освітньо-професійної програми спеціальності відстежує:

• якість змістовного наповнення ОПП, її відповідність стандартам фахової передвищої освіти та професійним стандартам (за наявності), вимогам Національної рамки кваліфікацій;
• забезпечення необхідного рівня якості ОПП відповідно до «Положення про акредитацію освітньо-професійних програм фахової передвищої освіти», що затверджено наказом МОН України від 01.07.2021р. № 749);
• актуальність мети та цілей навчання ОПП;
• коректність структурно-логічної схеми;
• врахування інтересів стейкходдерів, залучення роботодавців до освітнього процесу;
• публічну доступність ОПП.

3.6. Робоча група при проведенні моніторингу здійснює:

• організацію і аналіз опитувань, анкетувань, оцінювань здобувачів фахової передвищої освіти, педагогічних працівників з питань організації освітнього процесу за ОПП;
• організацію і аналіз опитувань випускників та роботодавців з питань якості ОПП та підготовки випускників до професійної діяльності.

 3.7. Результати моніторингу є підставою для внесення змін до чинних ОПП.

 3.8.Рішення про необхідність перегляду освітньо-професійних програм приймається випусковою комісією у разі потреби, але не рідше одного разу за повний курс навчання за ОПП. Результатом перегляду ОПП можуть бути рішення про оновлення, модернізацію, закриття ОПП або про відсутність потреби у змінах ОПП.

3.9. Прийняття або зміна стандарту освітньої діяльності є підставою для розроблення нової освітньо-професійної програми або перегляду чинної. Перегляд ОПП відбувається також за результатами самоаналізу та за підсумками акредитації.

3.10 Обов’язковий перегляд ОПП проводиться за умови:

• внесення змін до законодавчої бази у сфері освіти та науки;
• внесення змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів фахової передвищої освіти щодо шифру та назви галузі знань/спеціальності, у межах якої здійснюється ОПП;
• затвердження стандартів фахової передвищої освіти за спеціальністю, а також внесення змін до них;
• запровадження нових форм навчання.

3.11. Основними критеріями перегляду ОПП є:

• результати щорічного моніторингу ОПП;
• результати оцінювання стейкхолдерами якості ОПП;
• приведення у відповідність до сучасних вимог, враховуючи новітні дослідження галузі знань та потреб розвитку суспільства;
• об'єктивні зміни інфраструктурного, кадрового характеру або інших умов реалізації освітньо-професійної програми.

3.12. Ініціатором перегляду ОПП може бути:

• адміністрація Коледжу;
• педагогічна рада Коледжу;
• гарант ОПП;
• голова випускової комісії.

3.13. Освітньо-професійна програма може щорічно оновлюватися в частині структурних складових ОПП, зокрема змісту навчальних програм освітніх компонентів, програм практик тощо.

 3.14. Оновлення ОПП здійснюється шляхом затвердження відповідних змін не пізніше, ніж за 10 днів до початку вступної кампанії поточного року, у якому будуть навчатись здобувачі освіти за зміненою ОПП.

4. ПОРЯДОК ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНИХ ПРОГРАМ ТА НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МОНІТОРИНГУ

4.1. До 01 листопада, що передує навчальному року, у якому будуть навчатись здобувачі освіти за зміненою ОПП, робоча група з розробки ОПП здійснює оновлення освітньо-професійної програми з урахуванням отриманих рекомендацій від стейкхолдерів, недоліків та пропозицій, отриманих під час реалізації процедур внутрішнього самооцінювання, так і зовнішнього оцінювання ОПП, а також за результатами обговорення оновленої освітньо-професійної програми на засіданні випускової комісії.

 4.2. З 01 листопада по 15 листопада проєкт ОПП оприлюднюється на офіційному сайті Коледжу.

 4.3. З 15 листопада до 20 грудня – громадське обговорення (не менше місяця) з метою отримання пропозицій та рекомендацій від учасників освітнього процесу та стейкхолдерів.

4.4. З 20 грудня до 30 грудня – формування робочою групою узагальненої таблиці з пропозиціями, зауваженнями та рекомендаціями до освітньо-професійної програми від учасників освітнього процесу та стейкхолдерів, отриманих під час громадського обговорення, організація, впродовж цього періоду, розгляду усіх пропозицій та зауважень щодо їх включення до освітньо-професійної програми або відхилення з відповідним обґрунтуванням та розміщення узагальненої таблиці на офіційному сайті Коледжу.

4.5. З 01 січня до 01 лютого – доопрацьовування освітньо-професійної програми робочою групою з врахуванням пропозицій, зауважень і рекомендацій; обговорення на засіданні випускової комісії скоригованого варіанта освітньо-професійної програми.

   Зміни описуються у протоколі змін до ОПП та аркуші змін до програми, які у такому випадку стають невід`ємною частиною ОПП.

4.6. З 01 лютого до 15 березня – коригування навчального плану.

4.7. З 15 березня до 01 липня – затвердження освітньо-професійної програми педагогічною радою та оприлюднення затвердженої програми на офіційному сайті Коледжу. У разі відсутності змін у ОПП та НП до завідувача навчальної частини подається витяг з протоколу засідання робочої групи про продовження дії ОПП та НП на наступний навчальний рік.

5. ЗАКРИТТЯ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНИХ ПРОГРАМ

     Освітньо-професійна програма може бути вилучена з переліку ОПП Коледжу за таких умов:

• за ініціативи гаранта ОПП;
• за ініціативи педагогічної ради Коледжу, якщо в результаті зовнішньої або внутрішньої оцінки якості ОПП отримано висновки про низьку якість підготовки фахівців;
• за ініціативи адміністрації Коледжу або приймальної комісії: у разі відсутності набору здобувачів фахової передвищої освіти на навчання за ОПП протягом 3 років;
• при зміні назви ОПП чи змістовного наповнення ОПП, програма розробляється і проходить затвердження як нова, а за тими ОПП, що реалізувалися до переформатування, припиняється набір здобувачів фахової передвищої освіти на навчання.

    Після завершення навчання здобувачів освіти на останньому курсі навчання програма вилучається з переліку ОПП у Коледжі.

    Процедура закриття ОПП складається з подання від робочої групи з розроблення ОПП. У свою чергу робоча група подає на засідання педагогічної ради Коледжу обгрунтування та пропозиції.

     Рішення про вилучення програми з числа ОПП, що реалізується у Коледжі, приймає педагогічна рада та закріплюється наказом директора.

6. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

    Координацію та консультування моніторингових досліджень здійснює робоча група з розроблення відповідної ОПП.

    Керівництво та контроль за проведенням моніторингу ОПП покладається на голову ЦК - гаранта освітньо-професійної програми та керівника робочої групи ОПП.

     Особи, що здійснюють моніторинг ОПП, несуть відповідальність за достовірність і об’єктивність наданої інформації, за правильність обробки даних моніторингу, їх аналіз, використання та конфіденційність результатів.

    Відомості про ОПП розміщуються на веб-сайті Коледжу.

    Про будь-які дії, спрямовані на оновлення та модернізацію ОПП, інформація оприлюднюється на сайті Коледжу.