Можливі ознаки насильства над дитиною (онлайн і в родині)
- Замкнутість дитини, різка зміна в поводженні з іншими дітьми чи вчителями, втрата інтересу до навчання або різке зниження успіхів у навчанні.
- Дитина часто засмучена та не фокусує увагу.
- Дитина виявляє сексуалізовану поведінку в допідлітковому віці/знає про сексуальні стосунки набагато більше за однолітків/виявляє страх перед жінками (чоловіками)/розповідає про насильство вдома.
- Дитина завжди похмура, голодна, одягнена не за погодою, неохайна, можливо, ви помічали за нею крадіжки.
- Дитина поводиться агресивно з іншими дітьми або стає жертвою цькувань.
- Синці на обличчі та інших частинах тіла.
Якщо дитина розповідає про те, що вона надіслала комусь свої інтимні фото та/або хтось змушує її це робити, то в жодному випадку не винувачуйте
дитину. Необхідно її підтримати, заспокоїти та звернутися в поліцію з копією всього листування. У жодному разі не можна платити кошти, надсилати ще більше відвертих матеріалів, а тим більше зустрічатися.
Якщо ви виявили фізичне/сексуальне насильство над дитиною, то необхідно звернутися в поліцію та службу у справах дитини вашого району.
Телефон Національної дитячої гарячої лінії: 116 111
Зворотній зв’язок: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Дедалі більше дітей та підлітків мають доступ до Інтернету. Тому важливо, щоб усі дорослі, які працюють із дітьми, розуміли, що діти роблять в Інтернеті, що їх там приваблює, а також які існують ризики. Більшість випадків насильства над дітьми в Інтернеті відбувається не тому, що батькам байдуже, а тому, що вони не розуміють можливих загроз та не обговорюють їх із дитиною, не знають, що дитина робить онлайн, або вони вважають, що їхня дитина “такого” ніколи не зробить.
Чому діти стільки часу проводять онлайн?
Це дає їм можливість переключитися, відволіктися від проблем, бути залученими до спільноти та шукати нові знання та знайомства.
Чому діти потрапляють у такі ситуації?
В Україні поки що мало інформації для дітей із цієї теми. А в онлайні важче побачити ризики, діти завжди почуваються вільніше і захищеніше онлайн, можуть не до кінця усвідомлювати загрози, наслідки своїх дій та їх взаємозв’язок із реальним життям.
Які є ризики онлайн і що робити?
1. Контент, що шкодить (візуалізація насильства, порнографія — випадкове натрапляння чи залежність від неї, спонукання до булімії або анорексії). Батьки можуть самі ненавмисно спровокувати ранню сексуалізацію дитини, розповідаючи про свою інтимну сферу чи з’являючись перед дитиною без одягу.
Обов’язково встановіть батьківський контроль на всіх пристроях, якими користується дитина. Ігри та фільми також мають вікові обмеження.
2. Суїцидальні та екстремістські групи в соцмережах. Діти мають знати, що гра може коштувати життя. Бажано заборонити використання
мережі «ВКонтакте» (яка заборонена законом України) та VPN на пристрої дитини.
3. Ігри на гроші. Заборона з боку батьків.
4. Трудова чи сексуальна експлуатація за оманливими пропозицями в Інтернеті. Домовленість про обговорення трудових пропозицій із батьками.
5. Кібербулінг — цькування, що може стати результатом/причиною реального цькування в школі. Потрібно звернутися до адміністраторів соцмережі для видалення неприйнятного контенту. Не можна забороняти використання мережі. Варто розібратися в причинах, підтримати дитину.
6. Грумінг — дії з метою завоювання довіри дитини та/або дорослих, що опікуються нею, для отримання
інтимних фото/відео. Це може призвести до вимагання грошей, більш інтимних матеріалів, особистих зустрічей та шантажу дитини розповсюдженням цих матеріалів. Злочинці знайомляться зазвичай через соцмережі, онлайн-ігри, телеграм-канали, розсилаючи сотні повідомлень і пропозицій «дружби та спілкування», або обирають дитину, із публікацій якої зрозуміло, що вона засмучена та самотня.
